залишити спадщину

1) спадщина

2) спадок

3) юр. легат, заповідальна відмова

4) церк. місія (посада) папського легата

* * *

1) спадщина, спадок; юp. легат, заповідальна відмова

2) спадок

3) icт. місія або посада папського легата

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

1) падати; спадати; приземлятися

2) валитися

3) зменшуватися, знижуватися, падати

4) опуститися, втратити своє положення

5) переходити за традицією, у спадщину

6) (to) зводитися ( до чого-небудь)

7) aмep. ( with) захворіти, занедужати

8) розщедритися

9) (on, upon) накинутися ( на кого-небудь), сварити; раптово нападати

10) приїжджати зі столиці на периферію, з центра на окраїну

11) залишити університет ( до або після закінчення курсу)

12) aвcтpaл., дiaл., дiaл. розлитися ( про ріку)

1) розрізати, розрубувати на шматки; aмep. підрізати ( стебло) біля самого кореня; зрізати під корінь

2) розбивати, знищувати ( ворога); рознести, розкритикувати

3) завдавати страждань, засмучувати

4) aмep. клеїти дурня, блазнювати

5) cпopт.; жapг. шахраювати на змаганнях

6) aмep.; cл. розпускати плітки, перемелювати кісточки; пуститися в спогади

7) ( for) залишити яку-небудь спадщину

8) приходити в який-небудь стан або настрій

1) падати; спадати; приземлятися

2) валитися

3) зменшуватися, знижуватися, падати

4) опуститися, втратити своє положення

5) переходити за традицією, у спадщину

6) (to) зводитися ( до чого-небудь)

7) aмep. ( with) захворіти, занедужати

8) розщедритися

9) (on, upon) накинутися ( на кого-небудь), сварити; раптово нападати

10) приїжджати зі столиці на периферію, з центра на окраїну

11) залишити університет ( до або після закінчення курсу)

12) aвcтpaл., дiaл., дiaл. розлитися ( про ріку)

1) розрізати, розрубувати на шматки; aмep. підрізати ( стебло) біля самого кореня; зрізати під корінь

2) розбивати, знищувати ( ворога); рознести, розкритикувати

3) завдавати страждань, засмучувати

4) aмep. клеїти дурня, блазнювати

5) cпopт.; жapг. шахраювати на змаганнях

6) aмep.; cл. розпускати плітки, перемелювати кісточки; пуститися в спогади

7) ( for) залишити яку-небудь спадщину

8) приходити в який-небудь стан або настрій